Категорія: Важно

Епідемічний паротит — це вірусне захворювання, яке може призвести до серйозних та незворотних наслідків для здоров’я. До початку масової вакцинації саме епідемічний паротит був однією з найпоширеніших причин набутого порушення слуху та менінгіту.

Небезпека хвороби криється у її ускладненнях, які полягають в  ураженні  залоз та нервової  системи. Серед можливих наслідків: порушення слуху, менінгіт, орхіт (запалення яєчок, яке може призвести до безпліддя), оофорит (запалення яєчників), мастит та підвищений ризик викиднів. Вакцинація запобігає важкому перебігу хвороби та розвитку цих ускладнень.

✅ Коли проводять щеплення?

Відповідно до оновленого Національного календаря щеплень, графік вакцинації від кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК)  змінився. 1 доза — в 12 місяців, 2 доза — в 4 роки (раніше було в 6 років).

Зсунення термінів другої дози з 6 на 4 роки дозволяє сформувати імунітет швидше та захистити дитину перед входом у широкі соціальні контакти (садок, гуртки, підготовка до школи).

Що робити, якщо графік порушено? Якщо ваша дитина пропустила планове щеплення, зверніться до сімейного лікаря або педіатра якнайшвидше. Він складе індивідуальний графік щеплень, який дозволить надолужити пропущені дози щеплень.

✅ Які симптоми у епідемічного паротиту?

Збудник епідемічного паротиту передається повітряно-крапельним шляхом (через кашель, чхання, розмову) або контактно-побутовим (через забруднені руки чи посуд). Інкубаційний період зазвичай триває 16–18 днів.

Хвороба зазвичай починається з симптомів, схожих на звичайну застуду: підвищення температури, головний біль, біль у м’язах, втрата апетиту. І часто у дітей раннього віку цим і обмежується.

Найхарактернішою ознакою, що з’являється згодом, є помітне збільшення слинних (привушних) залоз нижче вуха, через що обличчя набуває округлої форми. За цими симптомами часто й виникає підозра на свинку. Проте пам’ятайте: у деяких людей хвороба може перебігати легко або безсимптомно.

Перевірте вакцинальний статус дитини вже сьогодні. Якщо ви пропустили щеплення в 1 рік або вашій дитині вже виповнилося 4 роки — запишіться до сімейного лікаря.

Відповідаємо на питання щодо вакцинації та оновленого Національного календаря профілактичних щеплень Цього разу — про щеплення дорослих.

Більшість звикла, що вакцинація — це частіше про дітей і для дітей. Проте вакцинація від інфекційних захворювань для дорослих є також важливою і захищає від небезпечних наслідків.

Відповідно до Календаря, регулярна ревакцинація проти дифтерії та правця кожні 10 років є безоплатною після досягнення віку 26 років. Достатньо буде звернутися до сімейного лікаря та узгодити дату щеплення.

Рекомендованими та такими, що можна провести за власний кошт, є щеплення від гепатиту В, ВПЛ-інфекції, грипу, кашлюку, гепатиту А, кліщового енцефаліту,  пневмококової інфекції тощо. Також у разі подорожі можна щепитися проти жовтої гарячки, наприклад.

Варіанти пройти щеплення від вказаних інфекцій  необхідно уточнювати у вашого сімейного лікаря. Це стосується і вікових особливостей застосування вакцин, і схем щеплень.

Також маємо ось таке питання від підписника:

❓ У дитинстві було отримано лише щеплення БЦЖ, АДП та проти поліомієліту, після чого діяв тривалий медичний відвід. Як правильно скласти графік вакцинації у дорослому віці?

Якщо в дитинстві не була проведена вакцинація з тих чи інших причин, наявність «протипоказань», то варто повторно оцінити, чи дійсно присутні стани, при яких вакцинація не може бути  проведена. На сьогодні більшість таких станів, які раніше вважалися «протипоказанням до вакцинації», переглянуто та з урахуванням отриманих наукових даних не є перешкодою для  вакцинації.

Дорослим у такій ситуації необхідно звернутися до сімейного лікаря та скласти індивідуальний наздоганяючий графік щеплення. Він буде складений з урахуванням мінімально допустимих інтервалів між щепленнями та з можливістю комбінувати щеплення різними вакцинами під час одного візиту до лікаря.

‍⚕️ Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA 

А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень»   https://shorturl.at/dFuRh

Цей допис присвячений змінам щодо вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК).

❓Моїй дитині зараз 4 роки, а у березні їй буде 5. У зв’язку зі змінами в Календарі щеплень, скажіть, будь ласка, чи потрібно робити щеплення КПК саме зараз, чи можна зачекати до 5 років? Чи є різниця у схемі вакцинації для дітей, які вже майже досягли 5-річного віку?

Друга доза КПК в оновленому Календарі щеплень перенесена  з 6 років на 4 роки . Курс щеплень складається з першої дози в 1 рік та другої — у 4 роки.  Щодо дітей, яким у 2026 році виповниться 6 років, то їх запрошуємо на вакцинацію разом із 4-річними дітьми.

Якщо батьки або опікуни дитини забажають ввести дитині другу дозу КПК у віці 5 років, така можливість буде під час перехідного періоду — вакцини КПК для цього достатньо. Разом з тим, активно запрошувати на введення другої дози в 2026 році рекомендовано дітей 4 років та 6 років.

❓ Якщо дитина вакцинована першою дозою КПК у 4 роки, коли правильно зробити другу дозу?

 Мінімальний інтервал між першою та другою дозами КПК становить 1 місяць (а саме — 28 днів). Якщо перша доза була введена у чотири роки, другу дозу варто планувати якомога швидше, щоб дитина була повністю захищена від кору, епідпаротиту та краснухи до початку навчання у школі.

❓ Чи буде вакцинація у 5 або 6 років вважатися такою, що зроблена за оновленим Календарем? Як правильно записати її у медичну документацію?

  З 2026 року щеплення КПК у 5 років вважається плановою вакцинацією за Календарем. Будь-яке щеплення, зроблене у 6 років або пізніше (якщо друга доза була пропущена), класифікується як «вакцинація з порушенням Календаря», але воно залишається безоплатним і необхідним.

Для дітей 2012–2021 років народження зараз триває перехідний період щодо усіх вакцин, схеми щеплення яких змінено. У медичній документації та електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) лікар робитиме запис відповідно до фактичного віку дитини та порядкового номера дози (наприклад, КПК-2).

‍⚕️ Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA 

А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень»   https://shorturl.at/dFuRh

4 лютого 2026 р. – Всесвітній день боротьби проти раку.

Центр громадського здоров’я нагадує: регулярні профілактичні обстеження, довіра медицини, заснованої на свідченнях, та уважне ставлення до свого здоров’я допомагають зменшити ризики розвитку онкологічних хвороб або підвищити шанси на успішне лікування у разі їх виявлення.

В Україні щороку виявляють понад 100 тисяч нових випадків раку. За оперативними даними Національного канцер-реєстру України, у 2024 році було зареєстровано 111 247 нових випадків злоякісних новоутворень (54 025 — у чоловіків, 57 222 — у жінок). На кінець 2024 року на обліку перебувало 1 112 748 пацієнтів із діагнозом онкологічної хвороби.

Структура онкологічної захворюваності в Україні має гендерні особливості та свідчить про високу частку форм раку, для яких існують ефективні методи раннього виявлення. Серед жінок найчастіше діагностують рак молочної залози, шкіри та тіла матки, серед чоловіків — рак шкіри, передміхурової залози та сечового міхура. Також одним із найпоширеніших онкологічних захворювань незалежно від статі залишається колоректальний рак.

Раннє виявлення раку — вищі шанси на успішне лікування

За оперативними даними Національного канцер-реєстру України, у 2024 році серед уперше виявлених випадків 19,6% припадало на III стадію, а 22,8% — на IV стадію онкологічної хвороби. Водночас деякі злоякісні пухлини можуть тривалий час розвиватися без виражених симптомів. Наприклад, рак підшлункової залози часто діагностують уже на пізніх стадіях, коли радикальне лікування є малоефективним.

Для раннього виявлення злоякісних новоутворень застосовують два підходи: скринінг і ранню діагностику.

Скринінг — це обстеження безсимптомних людей для раннього виявлення найпоширеніших онкологічних хвороб.

Рання діагностика передбачає обстеження людей, у яких уже з’явилися симптоми. Вона проводиться незалежно від віку та статі.

МОЗ України рекомендує проходити такі скринінгові обстеження:

• для перевірки на рак шийки матки — ПАП- або ПЛР-тест жінкам віком 30–55 років один раз на 10 років; жінкам від 25 років, які живуть з ВІЛ/СНІД, — раз на 5 років; жінкам віком 21–35 років за наявності симптомів або факторів ризику — негайно;
• для перевірки на рак молочної залози — мамографію кожні 2 роки, починаючи з 50 років, або з 40 років для жінок із груп ризику;
• для перевірки на колоректальний рак — тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки жінкам і чоловікам від 50 років.

Профілактика раку 

Для зменшення впливу чинників, які сприяють розвитку онкологічних хвороб, дотримуйтеся таких рекомендацій:

• харчуватися збалансовано (зменшувати споживання червоного (яловичини, свинини тощо) та обробленого м’яса (ковбаси, шинки копченості тощо), їсти більше свіжих овочів, фруктів та цільнозернових продуктів);
• рухатися: бути фізично активними та уникати малорухливого способу життя;
• відмовитися від вживання тютюну та алкоголю;
• дбати про повноцінний сон;
• захищати шкіру від сонця та уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями;
• вакцинуватися проти вірусу папіломи людини — дівчат 12-13 років вакцинують безоплатно;
• вакцинуватися від вірусного гепатиту B (для профілактики раку печінки).

Якщо з’явилися симптоми, які можуть вказувати на онкологічну хворобу 

У суспільстві часто співіснують дві крайнощі — надмірний страх перед раком і повне ігнорування симптомів. Обидві можуть мати негативні наслідки. Важливо дотримуватися балансу: уважно ставитися до змін у самопочутті та водночас вести здоровий спосіб життя. 

У разі появи тривалих симптомів, які викликають занепокоєння, слід звернутися насамперед до сімейного лікаря, а не займатися самолікуванням чи покладатися на поради з інтернету. Зверніться до лікаря, якщо помітили:

• незвичні ущільнення чи пухлини будь-де на тілі;
• різку втрату маси тіла без причини;
• зміни у формі чи кольорі родимок;
• тривалий кашель або захриплість голосу;
• незвичні кровотечі чи виділення.

За потреби додаткових обстежень лікар випише електронне направлення на отримання безоплатних послуг за Програмою медичних гарантій: рентген, УЗД, МРТ, лабораторна діагностика біоматеріалу пацієнта тощо в закладах охорони здоров’я, які мають договір із Національною службою здоров’я України.

Якщо в родині були випадки онкологічних хвороб, особливо серед родичів першої лінії (батьки, брати, сестри), варто обговорити з лікарем доцільність генетичного тестування. Це допоможе оцінити індивідуальні ризики та за потреби спланувати подальше спостереження, зокрема частіші профілактичні огляди. Водночас зі спадковими мутаціями пов’язані лише близько 10% злоякісних пухлин.

Центр громадського здоров’я бере участь в європейському проєкті “Впровадження програм скринінгу раку” — EUCanScreen (European Joint Action on Cancer Screening). Метою проєкту є впровадження високоякісних програм скринінгу для зменшення тягаря онкологічних захворювань та досягнення рівного доступу до медичних послуг у країнах ЄС та за його межами. Фінансується програмою Європейського Союзу EU4Health. Грантова угода No 101162959.