Skip to main content

Категорія: Uncategorized

Колективного імунітету від правця не існує: все, що потрібно знати про вакцинацію від правця

Правець — це інфекційне захворювання, при якому уражається нервова система. На відміну від багатьох інших хвороб, які можуть бути попереджені через вакцинацію, від правця не існує колективного імунітету.

З початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстровано близько 30 випадків захворювання на правець. У 2025 році внаслідок інфікування правцем померли  двоє дітей, які не мали профілактичних щеплень.

Збудник правця — бактерія Clostridium tetani — перебуває у ґрунті та кишковому тракті тварин. В організм людини збудник потрапляє через порізи, укуси тварин або навіть незначні подряпини, забруднені землею.

Захворювання супроводжується важкими симптомами та ускладненнями, серед яких:

  • сильні м’язові судоми такої інтенсивності, що можуть призвести до переломів кісток,
  • ураження дихальної системи, а саме судоми  голосових зв’язок, порушення дихання та пневмонія,
  • емболія легеневої артерії (закупорка артерії згустком крові — тромбом).

Інкубаційний період хвороби триває від 3 до 21 дня. Першими ознаками зазвичай є спазм щелепних м’язів (тризм), труднощі при ковтанні, асиметрія обличчя, висока температура та надмірне потовиділення.

Щеплення проти правця в Україні є безоплатним і входить до Національного календаря профілактичних щеплень. Для вакцинації  дітей за Календарем  використовуються комбіновані вакцини, що одночасно формують імунітет проти кашлюку, дифтерії та правця. У дітей віком 6 років та старше, у дорослих — комбінованою вакциною проти дифтерії та правця.

Графік щеплень для дітей: у 2, 4, 6 та 18 місяців, а також — ревакцинація у 6 та 16 років. Оскільки імунітет проти правця згасає з часом, дорослим необхідно проходити ревакцинацію кожні 10 років (починаючи з 26 років).

В умовах повномасштабної війни ризик отримати поранення або травмування внаслідок обстрілів значно зріс. Якщо з моменту останнього щеплення минуло понад 5 років, необхідно звернутися до лікаря. Вам проведуть хірургічну обробку рани та, за потреби, імунопрофілактику щодо правця.

Перевірте свій вакцинальний статус та стан щеплень ваших дітей. Зверніться до сімейного лікаря, щоб отримати захист від інфекції  вчасно.

Взаємодія зі звільненими з полону: інфобокс

Для рідних, побратимів та посестер, знайомих, колег, фахівців, представників медіа, державних службовців, менеджерів рівня громад і всіх, хто прагне будувати безпечну та гідну взаємодію:

“Життя та служба після полону – довідник звільнених з полону”

  • Містить покрокові рекомендації щодо реінтеграційних заходів, медичного та психологічного відновлення, соціальної адаптації, а також практичні рекомендації для взаємодії з родиною та громадою.
  • Життя та служба після полону
  • Окремі розділи присвячені питанням військової служби, фінансової грамотності, житловим програмам, освітнім можливостям, працевлаштування й розвитку ветеранського бізнесу.
  • Довідник також охоплює теми безпеки, кіберзахисту, протидії шахрайству та ІПСО, а наприкінці містить добірку корисних контактів і нормативно-правових актів.
  • Це практичний інструмент, покликаний підтримати людину після звільнення з полону та допомогти впевнено рухатися шляхом відновлення й повернення до повноцінного життя.

https://howareu.com/materials/vzaiemodiia-zi-zvilnenymy-z-polonu-infoboks

Освітній серіал

Як допомогти пройти шлях відновлення? Чому досвід полону не можна узагальнювати і як уникнути стигматизації?

Про міфи й реальність, повернення відчуття безпеки та надання фахової допомоги — у новому освітньому серіалі «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону» на платформі Дія.Освіта.

До створення серіалу та розробки необхідних інструментів долучилися авторитетні українські експерти, військові психологи та люди з досвідом полону:

  • Олена Сек, начальниця циклової комісії з психологічної підготовки, військова психологиня, логотерапевтка, майорка ЗСУ

  • Гліб Стрижко, ветеран, Chief Veterans Partner у Starlight Media, амбасадор Veteran Hub

  • Данило Кравець, офіцер відділення постізоляційного супроводу Об’єднаного центру забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ЗСУ, консультант «Рівний-Рівному», сержант ЗСУ із досвідом полону

  • Юлія Євстратова, головна спеціалістка постізоляційного супроводу управління реінтеграційних заходів Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗС України, військова психологиня, майорка ЗСУ

  • Ганна Мокроусова, голова Ради ГО «Блакитний птах», психологиня

  • Тетяна Сіренко, голова правління ГО «Ресурсний центр “Лісова Поляна”», клінічна психологиня

  • Олена Курта, керівниця мобільної групи психологів-волонтерів бойової резильєнтності ГО «Інститут психології здоров’я», психологиня

“Енциклопедія складних запитань”

Це серія коротких відеороликів-експлейнерів у форматі «питання-відповідь»: як підтримувати і не нашкодити близькій людині, яка пережила травматичний досвід.

  • Що можна питати у звільнених з полону?
  • Гіперопіка —  чому це зайве?
  • Як повідомити дитині, що тато в полоні?
  • Коли звернення до психолога обов’язкове?
  • Як полон впливає на родину?
  • Мій чоловік у полоні. Як мені триматися?
  • Що допомагає зберегти свою особистість під час перебування в полоні?
  • Що таке соціальний карантин у перші дні після звільнення?
  • Чому важливо уникати образу жертви або героя для звільнених з полону?

Відеоролики охоплюють типові поведінкові реакції, які можуть бути наслідком тортур та полону, а також найбільш поширені тригери, про які зазначали ті, хто мав такий досвід.

Шукайте відео у соціальних мережах «Ти як?»

Комунікуємо коректно

Більше рекомендацій щодо коректної комунікації та взаємодії з різними людьми — у «Довіднику безбар’єрності», створеному у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Дифтерія: чим небезпечна, які симптоми та чому варто щепитися за Календарем щеплень

Дифтерія — це гостра бактеріальна інфекція, збудник якої  передається повітряно-крапельним шляхом і несе пряму загрозу життю. Збудник хвороби, паличка Corynebacterium diphtheriae, уражає дихальні шляхи, шкіру та інші органи.

Головна небезпека дифтерії полягає не в самій бактерії, а в надзвичайно сильному токсині, який вона виробляє. Цей токсин потрапляє у кров і здатен зруйнувати клітини життєво важливих органів.

Найхарактернішим і одним з найнебезпечнішим проявом хвороби є утворення щільних плівок у горлі та дихальних шляхах. Вони можуть перекрити дихальні шляхи, що призводить до задухи та смерті.

Крім того, токсин викликає важкі системні ускладнення. Серед них запалення серцевого м’яза (міокардит), токсичне ураження нервової системи, порушення роботи нирок.

Вакцинація проти дифтерії входить до Національного календаря профілактичних щеплень і є безоплатною. В Україні для вакцинації маленьких дітей  застосовують комбіновані вакцини, що захищають одразу від кашлюку, дифтерії та правця. В більш старшому віці, для дорослих — застосовують комбіновану вакцину, що забезпечує захист від дифтерії та правця.

Графік щеплень для дітей складається із первинного курсу 2, 4, 6 та 18 місяців, а також — ревакцинації у 6 років та у 16 років. Всім дорослим необхідно проходити ревакцинацію кожні 10 років після виповнення 26 років, адже захист проти дифтерії згасає з часом.

Інфікуватися можна при контакті з хворим або носієм (через кашель, чхання), а також через спільні предмети побуту. Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів.

Підступність дифтерії в тому, що її початок нагадує застуду, ГРВІ. Перші симптоми — незначний біль у горлі, невисоке підвищення температури, можлива осиплість голосу. Проте згодом з’являються сірі плівки у горлі та на мигдаликах, набряк шиї та збільшення лімфовузлів, утруднене дихання та ковтання.

Перевірте вакцинальний статус свій та своєї дитини. Якщо у дитини пропущено планове щеплення — зверніться до лікаря, щоб скласти наздоганяючий  графік щеплень. Якщо ви дорослий і не пам’ятаєте дату останнього щеплення від дифтерії та правця (або з того моменту минуло понад 10 років) — запишіться до сімейного лікаря вже сьогодні.