Автор: Администратор

8 липня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з алергією, який вперше був проведений в 2005 році за рішенням Всесвітньої організації алергії і Всесвітньої організації імунопатології. В 2023 році темою цього Дня обрано: «Дитяча харчова алергія».  

Від різних форм алергії сьогодні страждає приблизно кожен третій житель нашої планети. Кожна третя дитина в країнах Європи страждає алергією, а кожен десятий – на бронхіальну астму. При цьому кожне десятиліття кількість хворих на алергію подвоюється. Це, за прогнозами фахівців, призведе до того, що в найближчі роки більше 50% населення Землі страждатиме від алергічних захворювань. 

За даними статистики в м. Харкові за 1 квартал 2023 р. вперше зареєстровано хворих: 

 – атопічний дерматит – 140 серед дорослого населення, 61 серед підлітків у віці 15-17 років і 256 серел дітей до 14 років; 

 – на бронхіальну астму – 346 дорослий, 0 підлітків та 25 дітей; 

 – алергічний риніт – 377 випадків серед дорослого населення, 86 підлітків та 182 дитини. 

Алергією називається стан підвищеної чутливості організму по відношенню до певної речовини або речовин (алергенів), що розвивається при повторному впливі цих речовин. Механізм алергії полягає в утворенні в організмі комплексів антиген-антитіло, які в свою чергу викликають викид клітинами біоактивних речовин (гістаміну та інших медіаторів запалення таких як серотонін, цитокіни, простагландини) і далі весь каскад їх впливу на організм. В результаті алергічної реакції нормальна захисна функція імунної системи перетворюється в деструктивну, пошкоджуючи власні тканини. 

До найбільш поширених алергенів відносяться: 

1. Побутові алергени: пил, в якому знаходяться мікроскопічні пилові кліщі і продукти їх життєдіяльності; цвілеві гриби; сухий корм для акваріумних рибок (дафнії); перо подушки; таргани і продукти їх життєдіяльності; 
2. Пилкові алергени: злакові (пилок тимофіївки, овсяниці); бур’ян (амброзія, пилок полину); дерев (пилок берези, вільхи, ліщини, клена, дуба). 
3. Харчові алергени: морепродукти (раки, креветки, мідії та ін.), молоко, яйця, злаки, мед, полуниця, цитрусові, шоколад, горіхи, кунжут і багато інших харчових алергенів. 
4. Епідермальні алергени: шерсть, слина, лупа, пух, перо. 
5. Лікарські алергени: антибіотики (ампіцилін, амоксицилін, цефаклор і ін.), анестетики. 
6. Фізичні фактори: вітер, тепло, холод, механічні подразнення. 

Зовнішні симптоми алергії – це результат дії біоактивних речовин, які при алергічній реакції виділяються в кількості, що в сотні разів перевищують норму.

Алергія може проявлятися місцевими реакціями або мати загальний характер. 

До місцевих симптомів відносяться: 

 – набряк слизової носа, чхання, рясні виділення з порожнини носа (алергічний риніт), 

 – сльозотеча, печіння, свербіж, почервоніння і набряклість очей і шкіри навколо очей, відчуття наявності стороннього тіла в очах (алергічний кон’юнктивіт); 

 – відчуття першіння в горлі, утруднений вдих, напади задухи, свистяче дихання, задишка, кашель при алергії, найчастіше сухий, надсадний. 

 – відчуття закладеності вух і зниження слуху через порушення дренажу євстахієвої труби; 

 – висип, почервоніння, свербіж шкіри в місці контакту з алергеном, можливо, також екзема (контактний дерматит); 

 – нудота, біль у області живота, метеоризм, діарея (харчова алергія).

У деяких випадках алергічна реакція може набувати системний характер та викликати стани, які небезпечні для життя: набряк Квінке та анафілактичний шок. При набряку Квінке розвивається набряк язика, піднебіння і гортані, що може привести до задухи. У разі анафілактичного шоку різко знижується артеріальний тиск, порушується кровопостачання життєво важливих органів, відзначається утруднене ковтання, різка блідість шкірі, холодний липкий піт, запаморочення, втрата свідомості. Це стани, які при відсутності невідкладної медичної допомоги призводять до летального випадку.

Для виявлення чинників, що провокують розвиток алергії, проводяться тести, які поділяються на: тести на шкірі, слизових оболонках (in vivo) та тести, засновані на визначенні реакції сироватки крові при взаємодії з алергеном (in vitro). 

Для уникнення розвитку алергічних реакцій необхідно мінімізувати контакт з алергенами, а саме: 

1. Не  вживати в їжу продукти, що містять сильні алергени, такі як коров’яче молоко, яйця, риба, горіхи, цитрусові, фрукти і овочі червоного і помаранчевого забарвлення та ін. 
2. Своєчасно і ґрунтовно лікувати соматичні захворювання (гастрити, дискінезії жовчовивідних шляхів, дисбактеріози кишечника, хронічні тонзиліти і т.д.). 
3. Вживати тільки ті медикаменти, які призначені лікарем, оскільки безконтрольний і у великій кількості прийом препаратів, особливо антибіотиків і жарознижуючих може сприяти розвитку алергічних реакцій. Доведено, що прийом 3 і більше медикаментів одночасно, збільшують ймовірність розвитку алергії до 25%, якщо більше 5 медикаментів – до 50%. 
4. Кімната людини, що страждає алергією, не повинна мати вовняних килимів і ковдр, пір’яних подушок, м’яких іграшок, книги повинні бути на полицях за склом і т.д. 
5. Перш ніж заводити будь-яку домашню тварину, потрібно обов’язково перевірити, чи немає алергії на його шерсть.
6. По можливості відмовтеся від прогулянок на природі вранці та вдень, коли дерева і рослини виділяють найбільшу кількість пилку; не виходьте з будівель у спеку та вітряну погоду; здійснюйте прогулянки у похмурі та дощові дні; користуйтеся на вулиці сонцезахисними окулярами; після повернення додому прийміть душ, промийте ніс та очі.

У кожної людини алергія індивідуальна, тому важливо своєчасно розібратися в її причинах, що має значення для ефективного лікування і профілактики алергічних хвороб.

У м. Харкові на базі алергологічного відділення КНП «Міська клінічна лікарні №27» ХМР (вул. Пушкінська, 41) надається стаціонарна і ургентна допомога дорослому населенню з гострою кропив’янкою, набряком Квінке, анафілактичним шоком, приступом бронхіальної астми. Допомога дитячому населенню надається в алергологічному відділенні КНП ХОС «Обласна дитяча клінічна лікарня №1», розташованому за адресою м. Харків, вул. Клочківська, 337а. 

Винайдення антибіотиків значно знизило захворюваність і смертність від бактеріальних інфекційних хвороб. Та кілька десятиліть по тому людство стикнулося з новим викликом – антибіотикорезистентністю. Так називають стійкість бактерій до антибактеріальних препаратів (антибіотиків). Водночас люди і тварини стійкими до збудників хвороб не стають. І це – один із найбільш серйозних викликів для систем охорони здоров’я в усьому світі, нових антибіотиків за останні десятиліття майже не з’явилося.

Збільшуються і ризики виникнення інфекційних ускладнень у пацієнтів після проведення оперативних втручань: наприклад, трансплантації органів чи кесаревого розтину. Антибіотикорезистентність, а точніше інфекційні хвороби, спричинені бактеріями з резистентністю, збільшують терміни перебування пацієнтів у лікарнях, зростання медичних витрат та смертність.

З кожним роком лікувати бактеріальні інфекційні хвороби (до прикладу, пневмонію чи туберкульоз) стає все складніше. Уже зовсім скоро нераціональне використання антибіотиків може призвести до того, що інфекційні хвороби, які наразі швидко і без наслідків лікуються антибактеріальними препаратами, можуть стати смертельно небезпечними. І від цього не застрахована жодна країна світу.

Як виникає резистентність?

Коли ви вживаєте антибіотик, завжди є ризик того, що деякі бактерії стануть стійкими до нього. Ліки вбивають більшість збудників хвороб, проте невелика група все ж може встояти. Вони ростуть і поширюються, а іноді можуть навіть передавати таку стійкість іншим бактеріям.

Коли збільшуються ризики розвитку резистентності?

Вживання антибіотиків, коли це насправді не потрібно, наприклад, під час вірусних інфекцій – найбільший чинник, що сприяє розвитку резистентності. Антибіотики не діють на віруси. Тож коли ви починаєте приймати антибіотик при ГРВІ, ви і не лікуєте захворювання, і підвищуєте ризик антибіотикорезистентності.

Також цей ризик зростає і при недотриманні режиму прийому ліків в ситуаціях, коли вони потрібні. Якщо ви припините приймати антибіотики занадто рано, ви можете не вбити всі бактерії, а ті, що не були вбиті, можуть стати стійкими, що ускладнить подальше лікування.

Що можна зробити, щоб запобігти розвитку резистентності до антибіотиків?

• Дотримуйтеся правил гігієни. Регулярне миття рук – один з найкращих способів видалення мікробів та профілактики хвороб.
• Не порушуйте правил безпеки харчових продуктів (ретельно мийте і термічно обробляйте продукти).
• Вакцинуйтеся самі та вакцинуйте дітей. Чим менше ви хворієте, тим менше ризиків виникнення станів, які потребуватимуть прийому антибіотиків.
• Відповідально ставтеся до приймання антибактеріальних препаратів.

Дотримання рекомендацій лікаря – найкращий спосіб запобігти резистентності.

1. Не приймайте антибіотик для лікування вірусних інфекцій.
2. Не зберігайте залишок антибіотиків на випадок наступної хвороби.
3. Не займайтеся самолікуванням – приймайте антибіотики виключно за призначенням лікаря.
4. Дотримуйтеся режиму приймання антибіотиків.
5. Завершіть повний курс лікування, навіть якщо почуваєтеся краще.
6. Ніколи не приймайте антибіотики, призначені іншим особам і не давайте свої – тим, кому їх не призначав лікар.

Джерело: moz.gov.ua

Психоз – один із психічних розладів, який можна лікувати у сімейного лікаря. Для цього захворювання характерними є порушення мислення і сприйняття, а також емоцій та поведінки. Занедбання звичних обов’язків, пов’язаних із роботою, навчанням, домашніми або соціальними справами, збуджена агресивна поведінка, підвищення або зниження активності можуть бути ознаками психозу.

Симптоми, пов’язані із таким розладом, піддаються лікуванню і людина може повноцінно одужати. Одним із поширених помилкових уявленнь про психоз є те, що людина або її родина винні у виникненні захворювання. Проте це не так. Зниження рівня стресу та посиленням соціальної підтримки є важливими для людини із цим захворюванням.

Людина з психозом може чути голоси або бачити образи, яких насправді немає. А ще – недостатньо розуміє власні проблеми із психічним здоров’ям.

Також можуть проявлятися такі симптоми психозу:

– маячні ідеї – стійкі помилкові переконання;

– значні порушення поведінки – хаотичність, схвильованість, пасивність або гіперактивність;

– порушення емоцій – помітна апатія або відсутність зв’язку між емоцією, про яку говорить людина, та емоційною реакцією.

Лікар первинної ланки на консультації огляне людину та визначить наявність розладу. Для лікування психозу пацієнту можуть призначити антипсихотичні препарати. Важливо приймати їх відповідно до призначення та регулярно приходити на повторні консультації. Проте ще одним ключовим аспектом ведення пацієнта є підтримка його у повсякденній діяльності, регулярний супровід та реабілітація у спільноті.

Рецидиви чи погіршення симптомів трапляються часто, а тому важливо розпізнавати їх на ранніх етапах і якомога швидше з’являтися до лікаря. Стрес, неповноцінний сон, алкоголь та психоактивні речовини можуть посилити психотичні симптоми.

Лікар порадить дотримуватися здорового способу життя: збалансованого харчування, фізичної активності, регулярного сну, належної особистої гігієни. Позитивно на людину вплине відновлення соціальної діяльності, якою раніше вона займалася. Це дасть психологічну та соціальну підтримку. Йдеться про зустрічі з членами родини, прогулянки з друзями, відвідування сусідів, соціальні заходи на роботі, заняття спортом, заходи у спільноті.

Людині з симптомами психозу важливо продовжувати свою звичайну соціальну, освітню, професійну діяльність настільки, наскільки це можливо. Лікар може запропонувати пацієнтам із психозом, їх родинам і доглядачам пройти тренінг із життєвих чи соціальних навичок.

Люди із психозом мають вищий ризик впливу стигми, дискримінації та порушення їхнього права на гідне життя. Тому уникайте постійної критики людини або ворожого ставлення до неї. Не обмежуйте її фізично.Під час спілкування не потрібно намагатися переконати людину, що її переживання є помилковими або нереальними. Навіть якщо людина незвично себе поводить, тон розмови повинен бути нейтральними, з акцентом на підтримку.

Якщо у цьому буде клінічна потреба, сімейний лікар направить людину з психозом до психіатра. Після стабілізації стану пацієнта, він може і надалі спостерігатися у лікаря первинної ланки.

Щоб знайти медзаклад первинної ланки, де можна отримати психологічну допомогу, зателефонуйте в контакт-центр НСЗУ за номером 16-77. Також можна користуватися дешбордом з укладеними договорами на сайті НСЗУ. У полі група послуг оберіть пакет “Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги” http://surl.li/ecmlw

Інформація за матеріалами посібника ВООЗ “Керівництво mhGAP для ведення психічних, неврологічних розладів і розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин у неспеціалізованих закладах охорони здоров’я”.